осмос
О́СМОС, у, ч., спец.
Проникнення розчинника крізь напівпроникні перетинки, що розділяють розчин і чистий розчинник або розчини різної концентрації.
Пересаджена тканина живиться через хрящ, шляхом дифузії і осмосу, бо пересаджена тканина перебуває в безпосередньому контакті з соками організму (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)