осміювати

ОСМІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСМІЯ́ТИ, ію́, іє́ш, док., кого, що.

Те саме, що висмі́ювати.

Давно, давно Езоп байки писать начав. Осміював звіряк, над миром глузував (Л. Боровиковський);

Сиди ж один, поки надія Одурить дурня, осміє... Морозом очі окує (Т. Шевченко);

Філософію тепер ми осміяли (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. осміювати — осмі́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. осміювати — ОСМІВАТИ, див. ВИСМІВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. осміювати — див. ганьбити; насміхатися  Словник синонімів Вусика
4. осміювати — -юю, -юєш, недок., осміяти, -ію, -ієш, док., перех. Те саме, що висміювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. осміювати — Глузувати, заглузувати, зглузовувати, зглузувати, позглузовувати, поглузовувати, поглузувати, кепкувати, викепковувати, викепкувати, покепковувати, покепкувати, скепковувати, скепкувати, поскепковувати, кпити, закпити, викпити, покпити, склити, укпити...  Словник чужослів Павло Штепа
6. осміювати — ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати.  Словник синонімів української мови
7. осміювати — Осмі́ювати, осмі́юю, осмі́юєш; осмія́ти, -мію́, -міє́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. осміювати — ОСМІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСМІЯ́ТИ, ію́, іє́ш, док., перех. Те саме, що висмі́ювати. Ми осміюємо і повинні осміювати мізерну національну гризню і національне торгашество націй.. (Ленін, 30, 1972, 109); Давно, давно Езоп байки писать начав.  Словник української мови в 11 томах