осолонцювання
ОСОЛОНЦЮВА́ННЯ, я, с.
1. геол. Дія і стан за знач. осолонцюва́тися 1.
Найчастіше при недостатній кількості кальцію відбувається осолонцювання солончакових ґрунтів (з наук. літ.).
2. спец. Насичення ґрунтів натрієвою сіллю для поліпшення їх водонепроникності (у зрошувальних каналах, водоймах, земляних дамбах і т. ін.).
На каналах з більш пологими відкосами, де швидкість руху води невелика, можна застосовувати поверхневий спосіб осолонцювання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)