оспалість

ОСПА́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко.

Стан за знач. оспа́лий 2.

Треба вже пробувати в крайній оспалості духа, щоб не вважати .. ні на який відгук людської хвали чи догани (Леся Українка);

Павлик .. почав гостро критикувати їх за оспалість, лінивство і навіть угодовство (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. оспалість — Оспа́лість: — сонливий стан [V] — сонливість, недостача енергії [21;IV]  Словник з творів Івана Франка
2. оспалість — оспа́лість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. оспалість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. оспалий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оспалість — ОСПА́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оспа́лий 2. Треба вже пробувати в крайній оспалості духа, щоб не вважати.. ні на який відгук людської хвали чи догани (Л. Укр., V, 1956, 92); Павлик .. почав гостро критикувати їх за оспалість, лінивство і навіть угодовство (Кол., Терен.., 1959, 348).  Словник української мови в 11 томах