остережений
ОСТЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до остерегти́.
Я блукав ніким не остережений повсюди, я шукав мій полк, .. я уникав ворога (О. Кобилянська);
Виходять Фортунат і Парвус, а за ними ще кілька інших, що непомітно для Крусти увіходили в садок і, остережені через двох попередніх, перестоювали в садку (Леся Українка);
З кущів блиснуло вогнем і освітило червоним полум'ям остереженого комісара (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)