Словник української мови у 20 томах

осудити

ОСУДИ́ТИ див. осу́джувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. осудити — осуди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. осудити — Осуди́ти, осу́джувати. Сприйняти, оцінити, скласти власну думку на щось. Сли такі справедливі жалоби називає ся підбурюванєм проти православної церкви, то осуд тої річи можу я зовсім спокійно полишити панам, бо я певний...  Українська літературна мова на Буковині
  3. осудити — див. осуджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осудити — ЗАСУ́ДЖУВАТИ (визнаючи кого-небудь винним, встановлювати міру покарання), ПРИСУ́ДЖУВАТИ, ОСУ́ДЖУВАТИ, ОСУДЖА́ТИ рідко. — Док.: засуди́ти, присуди́ти, осуди́ти. (Кандиба:) Ваш холодний присуд мене засуджує на смерть (О.  Словник синонімів української мови
  5. осудити — ОСУДИ́ТИ див. осу́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. осудити — Осудити, -ся см. осуджати, -ся.  Словник української мови Грінченка