осьмина
ОСЬМИ́НА, и, ж., діал.
1. Те саме, що осьму́ха 1.
А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину (М. Макаровський).
2. Народна міра землі, що дорівнювала восьмій частині десятини (близько 0,14 гектара).
Кожен до своєї ниви взявся і там-таки по широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)