осягнення

ОСЯ́ГНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. осягти́ 1–3.

А що ж можна зробити, Маріє, для осягнення такої мети тут, у Кленах? (С. Скляренко);

Складним є процес збирання й осягнення живого матеріалу, складне його опанування та узагальнення (Ю. Смолич);

Сучасний рівень науки і мистецтва вимагає нового, об'ємнішого осягнення внутрішньої взаємодії таких двох форм суспільної свідомості, як наука і література (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. осягнення — ося́гнення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. осягнення — -я, с. Дія за знач. осягти 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осягнення — Осяг, здобуток, набуток  Словник чужослів Павло Штепа
4. осягнення — Ося́гнення, -ння, -нню; -гнення, -гнень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. осягнення — ОСЯ́ГНЕННЯ, я, с. Дія за знач. осягти́ 1-3. А що ж можна зробити, Маріє, для осягнення такої мети тут, у Кленах? (Скл., Карпати, II, 1954, 180); Складним є процес збирання й осягнення живого матеріалу, складне його опанування та узагальнення (Смолич...  Словник української мови в 11 томах
6. осягнення — Ося́гнення, -ня с. Достиженіе. Осягти. см. осягати.  Словник української мови Грінченка