отирлувати
ОТИРЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко.
1. кого, що. Зупинити, поставити отару, череду на відпочинок.
2. що. Витовкти, витоптати під час стоянки (про отару, череду).
Тільки та могила марно занепала, Бо її отара вже отирлувала (І. Манжура).
Словник української мови (СУМ-20)