отьмарювати
ОТЬМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТЬМА́РИТИ, рю, риш, док., рідко.
1. що. Покривати мороком, темрявою; затемнювати, затьмарювати.
Колючі будяки, .. кучеряві коров'яки – все тягнеться, випирається до золотого сонця, шумить буйною дібровою, отьмарює ясний світ (С. Васильченко).
2. кого, що, перен. Позбавляти здатності усвідомлювати свої дії, вчинки; запаморочувати.
Події розвивалися надто загрозливо, ніхто не в силі вгамувати хлопців – розпалені пристрасті отьмарили голови (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)