офіцини
ОФІЦИ́НИ, ци́н, мн., діал.
Флігель.
Пан раптом зробився до нього немилостивий і викинув його з офіцин (І. Франко);
На просторому майдані, біля мурованого костьола, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини, чи що, задля дворової челяді і приїжджої шляхти (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)