охвітно
ОХВІ́ТНО, діал.
Присл. до охві́тний.
Дівчата були ще раді, що парубки з ними, – і веселіше, і охвітніше (Панас Мирний);
– Ходім ми просто через річку; Обмиєм чоботи і вийдем на травичку. – І ближче, і чистіш. – Еге, – додав Гордій, – і охвітніш... (Л. Глібов);
[Антей:] Того не сподівайся, щоб я пішов на оргію з тобою!.. [Федон:] По щирості, я радив би піти. [Антей:] Та вжеж! волам у парі охвітніше ярмо носити (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)