охоронятися
ОХОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОХОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, док.
1. заст. Охороняти, оберігати, захищати себе від кого-, чого-небудь.
Все-таки не охоронилася [Ядзя] від негідних, ображаючих її жіночу честь помовок про найнижчі в людській природі інстинкти... (Н. Кобринська);
Мотря, щоб охоронитися перед неславою, мусіла б [мусила б] віддатися за Чуйкевича (Б. Лепкий).
2. тільки недок. Пас. до охороня́ти.
Тимко увійшов у сосновий дощаний будиночок, який охоронявся двома вартовими (Григорій Тютюнник);
– Людина в нас охороняється строгими і справедливими законами, але щодо лісу, то його може покривдити хто тільки хоче (М. Чабанівський);
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)