охоче

ОХО́ЧЕ, присл.

З охотою, з великим бажанням, задоволенням.

Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче (Я. Щоголів);

Дзвінок забряжчав тричі, .. і Городовський вийшов відчинити досить охоче (В. Підмогильний);

Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. охоче — охо́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. охоче — пр., РАДО, залюбки, з готовістю, з дорогою душею.  Словник синонімів Караванського
3. охоче — Безоглядно, добровільно, доброхіть, залюбки, заохотки, наввипередки, навперегін, навперегони, охітно, радісно, радо Фразеологічні синоніми: без задньої думки; без оглядки; з бажанням; з великим бажанням; з великою охотою; з величезним бажанням...  Словник синонімів Вусика
4. охоче — присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. охоче — ОХО́ЧЕ (з великим бажанням, готовністю, радістю), РА́ДО, ЗАЛЮБКИ́, ЗАОХО́ТКИ розм. Охоче посилаю вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (М. Коцюбинський); Хлопці радо йшли озброєні до лав (В.  Словник синонімів української мови
6. охоче — Охо́че, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. охоче — ОХО́ЧЕ, присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням. Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче (Щог., Поезії, 1958, 368); Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав їх напам’ять своїм друзям (Рильський, X, 1962, 23)...  Словник української мови в 11 томах
8. охоче — Охо́че нар. Охотно.  Словник української мови Грінченка