охристий
ОХРИ́СТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що во́христий 2.
Побачив [хлопець] квіти: з білими промінцями вкруг і охристими очками посередині (В. Барка);
Різноманітна гама охристих тонів добре передає враження землі, що виполовіла під сонцем (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)