Словник української мови у 20 томах

очеретяник

ОЧЕРЕ́ТЯ́НИК, а́, ч.

Чорт, який, за народними уявленнями, живе в заростях очерету.

– А в очереті над рікою [живе] очеретяник – вибігає з очерету білим бараном і лякає людей (Б. Грінченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. очеретяник — очере́тя́ник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. очеретяник — див. чорт  Словник синонімів Вусика
  3. очеретяник — -а, ч., міф. Біс, який живе в очереті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очеретяник — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал.  Словник синонімів української мови
  5. очеретяник — Очеретяни́к, -ка́ м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.  Словник української мови Грінченка