очистка
ОЧИ́СТКА, и, ж.
Дія за знач. очи́стити, очища́ти 1, 2, 4, 5.
Очистка води обходиться зараз дуже дорого (з наук.-попул. літ.);
Добутий германій піддають глибокій очистці (з наук.-попул. літ.);
Очистка насіння ярих культур взимку нерідко затягується через несприятливі погодні умови і малу продуктивність машин (з наук. літ.).
◇ (1) Для очи́стки со́вісті – щоб не шкодувати, не докоряти собі пізніше за що-небудь.
– Повертай, Грицю, бо раптом щось станеться. Нас же потім совість замучить. – Ну, хіба тільки для очистки совісті, – неохоче погодився Грицько, розвертаючи грузовик (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)