очорняти

ОЧОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що.

Зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти у поганому світлі когось, щось; порочити.

– Не маючи доказів у руці, як можна очорнювати таких людей? (І. Франко);

Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира, нічим не очорнити його (О. Гончар);

– О, то теж маневр: очорнити людину.., яка вміє працювати (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. очорняти — очорня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. очорняти — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
3. очорняти — -яю, -яєш і очорнювати, -юю, -юєш, недок., очорнити, -ню, -ниш, док., перех. Зводити наклеп на кого-, що-небудь; порочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. очорняти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. очорняти — ОЧОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти у поганому світлі когось, щось; порочити. — Не маючи доказів у руці, як можна очорнювати таких людей? (Фр.  Словник української мови в 11 томах