очучверілий
ОЧУ́ЧВЕРІЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до очу́чверіти.
Очучверілі від спеки, хлопці навіть не подивувались з нежданої пропозиції начальства (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)ОЧУ́ЧВЕРІЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до очу́чверіти.
Очучверілі від спеки, хлопці навіть не подивувались з нежданої пропозиції начальства (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)