очікувати
ОЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, чого, що, на кого – що і без прям. дод., із спол. що, щоб.
Те саме, що жда́ти.
Вже і з полудня звернуло, а вони ще не обідали – очікували на новаків (А. Свидницький);
В комітеті Надводнюка очікував незнайомий чоловік (О. Десняк);
Подалася [Настя] з дитиною в город одвідати Гната, котрий сидів у тюрмі, очікуючи суда [суду] (М. Коцюбинський);
Листоноша в озерах причаївся, очікуючи ночі, щоб тікати далі (Ю. Яновський);
Вони .. нетерпляче очікували, що ж сьогодні принесе радіо з фронту (Яків Баш);
Парубки зацікавлено з'юрмилися навколо, ніби очікували нової розваги (З. Тулуб);
Лукаш зі страхом очікував, коли з'явиться Швейк (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Корольков примовк на хвилину, можливо, очікував, як прореагує на цю звістку суддя (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)