ошарпаний
ОША́РПАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до оша́рпати.
Ошарпана вітром копиця;
// у знач. прикм.
Стара дерев'яна хата Антона Глущука. З-під насупленої ошарпаної стріхи сліпо дивиться на схід одне вікно – шибка (С. Чорнобривець).
2. у знач. прикм. Те саме, що обша́рпаний 2, 3.
Нащо ж рабу ошарпаному слава..? (М. Старицький);
Хай би впізнали в ньому того ошарпаного підпаска, що за чужим бидлом по чужих нивах спотикався... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)