ошмаття

ОШМА́ТТЯ, я, с., збірн., розм.

Обривки, шматки, клапті.

Люди змагалися з вогнем врукопаш .. В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (О. Гончар);

* Образно. З-під валянок вилітало ошмаття снігу (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. ошмаття — ошма́ття іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. ошмаття — див. залишок; одяг  Словник синонімів Вусика
3. ошмаття — -я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ошмаття — Я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті. Бо є ось воно — ошмаття існування! Це гноття прагнень, спогадів, бажань. (ЧТ.:106).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. ошмаття — ОШМА́ТТЯ, я, с., збірн., діал. Обривки, шматки, клапті. Люди змагалися з вогнем врукопаш.. В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (Гончар, І, 1954, 486).  Словник української мови в 11 томах