оштукатурений
ОШТУКАТУ́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оштукату́рити.
Нові будинки мають зовсім інший вигляд; вони по-міському оштукатурені і побілені (з наук. літ.);
// у знач. прикм.
Під просте фарбування оштукатурених стін поверхню очищають, вирівнюють і ґрунтують (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)