падалишній
ПА́ДАЛИШНІЙ, я, є.
Прикм. до па́далиця.
Пахли бур'яни на городі і з берега – листям падалишнім (А. Головко);
Там, де за балкою оживав і зеленів падалишній хліб, він наздогнав своїх (Ю. Яновський);
Падалишній соняшник лежить неподалік, переїханий колесом, але він ще цвіте (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)