пакісний
ПА́КІСНИЙ, ПА́КОСНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що ка́посний.
Йому все тепер обридло, надолужило. Саме життя здавалося гірким та пакосним (Панас Мирний);
Гульвіса [Еней] пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)