палатка
ПАЛА́ТКА, и, ж.
Тимчасове, звичайно літнє приміщення, зроблене з цупкої непромокальної тканини, шкур і т. ін., що натягуються на каркас; намет.
Антон спорудив для Оксани палатку, яка добре захищала від зустрічного вітру, дощу і сонця (Д. Ткач);
Містечко полотняне – Палатки на стерні – Мов стайка голубина, Біліє вдалині (М. Нагнибіда);
// розм. Те саме, що плащ-пала́тка.
Він стояв.., напнутий своєю вічною плащ-палаткою, якої ніколи не скидав відтоді, як одержав її з складу. На КП серед офіцерів ця палатка давно вже стала притчею во язицех (О. Гончар).
△ (1) Пробі́рна пала́тка – установа, де визначається й накладається проба на золото й срібло.
Пробірна палатка .. у Києві створена .. в кінці XVIII ст (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)