палестина

ПАЛЕСТИ́НА, и, ж., перев. мн., з означ., заст.

Місцевість, край.

Про можливість повернення Дмитра Прокоповича до рідних палестин поголоска пішла вже давно (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. Палестина — Палести́на іменник жіночого роду країна  Орфографічний словник української мови
2. палестина — -и, ж. 1》 Історична область на Близькому Сході між Ліваном, Сирійською пустелею, Середземним і Мертвим морями; нині – територія Ізраїлю та гіпотетичної арабської держави. 2》 перев. мн., з означ., заст. Місцевість, край.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Палестина — Історична країна на Близькому Сх., в Ізраїлі та Йорданії; теп. П. називають територію між узбережжям Середземного м. на зх. і долиною Йордану та Мертвим м. на сх.; 27 тис. км2; височинна; клімат сухий субтропічний; гол.  Універсальний словник-енциклопедія
4. Палестина — Палести́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. палестина — ПАЛЕСТИ́НА, и, ж., перев. мн., з означ., заст. Місцевість, край. Про можливість повернення Дмитра Прокоповича до рідних палестин поголоска пішла вже давно (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 77).  Словник української мови в 11 томах