паливо
ПА́ЛИВО, а, с.
Горюча речовина (дрова, вугілля, нафта, газ і т. ін.), яка використовується для одержання теплової енергії, тепла.
Щоб запалити в печі, треба було перше назбирати сухого ломаччя, бо готового палива не було (М. Коцюбинський);
Дехто дивиться з тугою, дехто готує набої, дехто сів на тендер і полетів: паровик одчепився й летить по паливо (М. Хвильовий);
Основні види твердого палива – це викопне вугілля, торф, горючі сланці (з навч. літ.).
△ Детона́ція мото́рного па́лива див. детона́ція¹;
(1) Рідке́ па́ливо – горюча суміш таких органічних речовин, як бензин, гас, мазут і т. ін.
Додатковий приріст рідкого палива одержують зараз двома шляхами: розвідуванням і освоєнням нових родовищ та впровадженням різних геолого-технічних заходів на старих промислах (з газ.);
(2) Тверде́ па́ливо – дерево, кам'яне вугілля, торф і т. ін., що під час спалювання дають тепло.
Для печі-сушарні можна використовувати будь-яке тверде паливо (вугілля, брикети, дрова) (з наук.-попул. літ.);
Теплотво́рність па́лива див. теплотво́рність;
(3) Умо́вне па́ливо – уявне паливо, на яке перераховуються фактичні витрати різних видів палива, щоб порівнювати їх ефективність.
Передача однієї тонни умовного газоподібного палива по трубопроводах у вісім разів дешевша, ніж перевезення однієї тонни вугілля залізницею (з наук.-попул. літ.);
Для порівняння різних видів палива його переводять в умовне, теплота згоряння 1 кг якого дорівнює 7 тис. ккал, а тепловий коефіцієнт – одиниці (з навч. літ.);
Чутли́вість па́лива див. чутли́вість.
Словник української мови (СУМ-20)