пальтечко
ПАЛЬТЕЧКО́, а́, с.
Зменш.-пестл. до пальто́.
Ми з дорослими й малими в двері втиснулись бочком. Ось на вішалку здали ми Леноччине пальтечко (П. Тичина);
// зневажл. Недороге або старе, поношене пальто.
Степан Васильович кидає припорошену [снігом] щуку прямо в кишеню благенького, на риб'ячім хутрі пальтечка (М. Стельмах);
Одягнений він був у стареньке демісезонне пальтечко, а під ним засмальцьований на бортах піджачок (Ю. Мокрієв).
Словник української мови (СУМ-20)