паліатив
ПАЛІАТИ́В, у, ч., книжн.
1. Ліки чи який-небудь інший засіб, що дає тимчасове полегшення хворому, але не виліковує хвороби.
Паліативи .. принесли мені користь видиму, але стан моїх нервів все-таки ненадійний (Леся Українка).
2. перен. Малодійовий захід, який лише частково або тимчасово забезпечує вихід із скрутного становища; напівзахід.
– Безперечно. Але наш прогноз, як ви мені колись самі казали, буде паліативом (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)