пампух
ПАМПУ́Х, а, ч., ПАМПУ́ХА, и, ж., розм.
Пампушка.
– А бублички не до смаку? А пампухи з медом? Солодкі... А у самої усміх солодший від того пампуха солодкого... (Марко Вовчок);
Стомлена передвесільним клопотом (напередодні до другої [години] ночі пекла [Олена] пампухи), залякана потоком слів Меланії, відіслала її .. до Безбородька (Ірина Вільде);
* У порівн. У Леся була розпухла, мов пампух, губа, він дивився на людей звіром (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)