пандан
ПАНДА́Н¹, а, ч., заст.
Те, що схоже у чомусь на інше, йому відповідає, його доповнює (перев. про предмети мистецтва, літератури і т. ін.).
У пандан до “Енеїди” І. Котляревського.
ПАНДА́Н², а, ч., бот.
Те саме, що панда́нус.
Пандан має їстивні плоди (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)