панк
ПАНК¹ див. па́нки.
ПАНК², у, ч.
Своєрідний стиль у музиці, одязі тощо.
Вона винайшла стиль “панк”, зазнала визнання публіки і нищівної критики. Сьогодні Вів'єн Вествуд – некоронована королева лондонської моди (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)