Словник української мови у 20 томах

панки

ПА́НКИ, ів, мн. (одн. панк, а, ч.).

Молоді люди, які входять до неформальних об'єднань, що вирізняються підкресленою аполітичністю, агресивним неприйняттям загальноприйнятих норм суспільного життя, підкреслено незвичним зовнішнім виглядом.

З етимології слова “панк” (англійською “гнимит”) мало що зрозумієш [..] За неофіційними даними третина сучасних панків стає пацієнтами психлікарень (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. панки — Молодіжна субкультура, виникла в середині 70-х ХХ ст. у Вел. Британії; відкидала стиль життя гіпі 60-х та дискоманів 1-ї полов. 70-х; її визначальним елементом став панк-рок — агресивна, голосна, швидка, позбавлена професійних амбіцій музика.  Універсальний словник-енциклопедія