пансіонер
ПАНСІОНЕ́Р, а, ч.
1. Той, хто вчиться в пансіоні (у 1 знач.).
Новий доглядач входив в найдрібніші подробиці пансіонного побуту, та з таким знанням справи, неначе все життя тільки тим і займався, що підраховував, скільки, до прикладу, треба борошна на галушки, якщо готувати на всіх братчиків-пансіонерів, і що краще на сніданок після гречаної каші з салом – чай чи збитень, і радив, навіть наполягав: поки холодно та дощить, збитень корисніше, як-не-як в ньому – і мед, і молоко, і зілля різне, що, як звісно, здоров'ю не завадить, особливо дитячому, від всякої нежиті оборонить (із журн.).
2. Той, хто живе в пансіоні (у 1, 2 знач.).
Гімназія містилась у центрі міста, в досить доброму приміщенні. Всього учнів у гімназії було (разом з пансіонерами) від 400 до 600 чоловік (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)