пантовий
ПА́НТОВИЙ, а, е.
Вигот. з пантів.
З-під поли [на ярмарку в повітовому місті] можна було дістати не тільки саму дивовижну, розбоєм добуту одежину, а навіть пантові пілюлі й ручні кулемети (М. Стельмах);
// Пов'язаний з добуванням пантів.
Пантове господарство.
Словник української мови (СУМ-20)