Словник української мови у 20 томах

пантовий

ПА́НТОВИЙ, а, е.

Вигот. з пантів.

З-під поли [на ярмарку в повітовому місті] можна було дістати не тільки саму дивовижну, розбоєм добуту одежину, а навіть пантові пілюлі й ручні кулемети (М. Стельмах);

// Пов'язаний з добуванням пантів.

Пантове господарство.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пантовий — па́нтовий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пантовий — -а, -е. Вигот. з пантів. || Пов'язаний з добуванням пантів. Пантове господарство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пантовий — ПА́НТОВИЙ, а, е. Вигот. з пантів. З-під поли [на ярмарку в повітовому місті] можна було дістати не тільки саму дивовижну, розбоєм добуту одежину, а навіть пантові пілюлі й ручні кулемети (Стельмах, II, 1962, 155); // Пов’язаний з добуванням пантів. Пантове господарство.  Словник української мови в 11 томах