панцирник

ПА́НЦИРНИК, заст. ПА́НЦЕРНИК, а, ч.

1. іст. Воїн, одягнений у панцир (у 1 знач.); латник.

Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними – кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (О. Довженко).

2. Автомобіль, поїзд, військовий корабель, покритий панциром (у 3 знач.).

Окремі панцирні автомобілі на вулицях прифронтового міста були в Києві не первина, але ж зараз панцирників було щонайменше зо два десятки зразу (Ю. Смолич);

За першим від станції переїздом стояв оповитий чорним димом німецький панцирник (Я. Качура);

За молодих літ Тарас Петрович Прус служив на Чорноморському флоті і брав участь у повстанні панцирника Потьомкін“ (В. Минко);

* Образно. Сніжок рипить під моїми ботфортами. З цими панцерниками я не злякаюся й весняної грязюки (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. панцирник — па́нцирник 1 іменник чоловічого роду, істота воїн іст. па́нцирник 2 іменник чоловічого роду машина іст.  Орфографічний словник української мови
2. панцирник — див. броньовик  Словник синонімів Вусика
3. панцирник — заст. панцерник, -а, ч. 1》 іст. Воїн, одягнений у панцир (у 1 знач.); латник. 2》 Автомобіль, поїзд, військовий корабель, покритий панциром (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. панцирник — ПА́НЦИРНИК (стародавній воїн, що бився у панцирі), ЛА́ТНИК, ПА́НЦЕРНИК заст.; КІРАСИ́Р (кінний). Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники (О.  Словник синонімів української мови
5. панцирник — ПА́НЦИРНИК, заст. ПА́НЦЕРНИК, а, ч. 1. іст. Воїн, одягнений у панцир (у 1 знач.); латник. Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (Довж., І, 1958, 251).  Словник української мови в 11 томах