паперовий
ПАПЕРО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до папі́р 1.
Ясний червонястий одлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках (І. Нечуй-Левицький);
Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар (О. Іваненко);
// Зробл. з паперу.
Вікна обведені синькою, під образами паперові голубці, квітки (Леся Українка);
Діти кидали з мосту паперові кораблі (А. Шиян);
// Признач. для виготовлення паперу.
Паперова фабрика.
2. Стос. до папера (у 2, 3 знач.).
Тихозоров зняв з полиці перев'язану мотузочком паперову купу (О. Донченко).
3. перен. Який є наслідком бюрократичного діловодства; канцелярський, бюрократичний.
[Римар:] Ми за паперовою суєтою живемо так, наче в нас іще одне життя попереду (М. Стельмах);
* Образно. Передноворічна пригода канцеляриста: потрапив у паперову заметіль (із журн.).
4. перен. Який існує тільки на папері (у 1 знач.); не здійснюваний на ділі.
– Е, ні, я не про паперову говорю, – відповів я, – а про правдиву .. Бачив ти коли сю дійсну, живу конституцію? (І. Франко).
5. бот. Який має міцний луб і звичайно використовується для виготовлення кращих сортів паперу (у 1 знач.).
Нині в “Софіївці” росте понад двадцять видів беріз: паперова, даурська жовта, манчжурська, японська... (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)