папірчик

ПАПІ́РЧИК, а, ч.

1. Зменш. до папі́р 1, 2.

Роздер [Рустем] сірий папірчик на дрібні шматки і кинув додолу (М. Коцюбинський);

Ласточкін читав довго і уважно, дарма що на крихітному папірчику було всього кілька слів (Ю. Смолич).

2. ірон. Те саме, що папі́р 2, 3.

Вони вже папірчики на вогні палять, речі пакують (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. папірчик — папі́рчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. папірчик — -а, ч. 1》 Зменш. до папір 1), 2). 2》 ірон. Те саме, що папір 2), 3)  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. папірчик — (-а) ч., мн. папірчики; мол. Долар США. І хоча я не панікую, коли їх немає, але люблю, коли такі особливі "папірчики" у мене таки є (Книжник, 2002, № 1).  Словник жарґонної лексики української мови
4. папірчик — ДОКУМЕ́НТ (офіційний, діловий), ПАПІ́Р розм., ПАПІРЕ́ЦЬ ірон., ПАПІ́РЧИК ірон., БУМА́ГА (БОМА́ГА) розм., заст., КА́РТА зах.; ЛИСТ (перев. для записування якихось відомостей). — Цей.. документ дає тобі право жебрати по всій волості..  Словник синонімів української мови
5. папірчик — ПАПІ́РЧИК, а, ч. 1. Зменш. до папі́р 1, 2. Роздер [Рустем] сірий папірчик на дрібні шматки і кинув додолу (Коцюб., II, 1955, 158); Ласточкін читав довго і уважно, дарма що на крихітному папірчику було всього кілька слів (Смолич, Світанок.., 1953, 171).  Словник української мови в 11 томах