Словник української мови у 20 томах

парагенез

ПАРАГЕНЕ́З, ПАРАГЕНЕ́ЗИС, у, ч., спец.

Закономірне сумісне розміщення мінералів у земній корі, спричинене однаковими умовами геохімічних процесів їх утворення.

Парагенез зумовлює спільне розміщення ортоклазу й слюди, кварцу (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. парагенез — парагене́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. парагенез — -у, ч. Те саме, що парагенезис.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парагенез — ПАРАГЕНЕ́З, у, ч., спец. Закономірне сумісне розміщення мінералів у земній корі, викликане однаковими умовами геохімічних процесів їх утворення.  Словник української мови в 11 томах