парадиз
ПАРАДИ́З, у, ч.
1. Рай.
З поняттям саду, парку східні народи пов'язували уявлення про добробут. Невипадково сад тут називали парадизом, тобто раєм (з наук.-попул. літ.).
2. Верхня галерея в залі для глядачів у театрі.
Парадиз гримів оваціями (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)