паралізуватися
ПАРАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.
1. Приходити до стану паралічу.
Рух транспорту паралізується у зв'язку з перевантаженням об'їзних шляхів (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Ставати бездіяльним, не здатним на рух, дію, вчинки і т. ін.
– Я звернув увагу, що народи, підкорені ним [Чингісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно (О. Гончар).
3. тільки недок. Пас. до паралізува́ти 2.
Внаслідок частого вживання спиртного паралізується воля, зростає нервовість (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)