парамагнетики

ПАРАМАГНЕ́ТИКИ, ів, мн. (одн. парамагне́тик, а, ч.), фіз.

Слабомагнітні тіла, до яких відносяться деякі гази й метали.

Намагнічення парамагнетиків зумовлюється орієнтацією магнітних моментів їхніх складових частинок під впливом магнітного поля (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. парамагнетики — -ів, мн. (одн. парамагнетик, -а, ч.), фіз. Слабомагнітні тіла, для яких властивий парамагнетизм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. парамагнетики — ПАРАМАГНЕ́ТИКИ, ів, мн. (одн. парамагне́тик, а, ч.), фіз. Слабомагнітні тіла, до яких відносяться деякі гази й метали.  Словник української мови в 11 томах