Словник української мови у 20 томах

парафазія

ПАРАФА́ЗІЯ, ї, ж.

Хворобливий розлад мови, при якому відбувається перестановка або заміна в мовленні складів, слів тощо.

Парафазія є однією із форм афазії (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. парафазія — парафа́зія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. парафазія — -ї, ж., мед. Розлад мовлення, за якого хворий пропускає, повторює чи замінює іншими окремі слова чи звуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парафазія — (мед.) моворозлад  Словник чужослів Павло Штепа
  4. парафазія — парафазі́я, парафразі́я (від пара... і грец. φάσις, φράσις – мова) хворобливий розлад мови, який полягає в неправильному вживанні одних слів замість інших.  Словник іншомовних слів Мельничука