Словник української мови у 20 томах

парашутувати

ПАРАШУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. ав. Опускаючись, летіти з гранично малою швидкістю (про літак, аеростат).

Літак парашутує.

2. Спускати що-небудь на парашуті.

Оточені вже втратили іподром, де сідали їхні транспортні юнкерси. Тепер боєприпаси їм парашутували у величезних пакетах (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. парашутувати — парашутува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. парашутувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 ав. Опускаючись, летіти з гранично малою швидкістю (про літак, аеростат). 2》 Спускати що-небудь на парашуті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парашутувати — ПАРАШУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. ав. Опускаючись, летіти з гранично малою швидкістю (про літак, аеростат). 2. Спускати що-небудь на парашуті. Оточені вже втратили іподром, де сідали їхні транспортні юнкерси. Тепер боєприпаси їм парашутували у величезних пакетах (Гончар, III, 1959, 272).  Словник української мови в 11 томах