парничок

ПАРНИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до парни́к.

Тут є ще й маленький парничок на огірки, що завдає вліті тьоті Каті неабиякого клопоту, бо в соняшні дні треба підіймати засклену раму, а на ніч знову опускати її й обгортати соломою, щоб раптовий приморозок не звів нанівець усю роботу (Б. Антоненко-Давидович);

Розсаду вирощують у парничку чи теплиці.

Значення в інших словниках

1. парничок — парничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до парник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парничок — ПАРНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до парни́к.  Словник української мови в 11 томах
4. парничок — Парник, -ка м. 1) Ящикъ, предохраняющій колесо водяной мельницы отъ обмерзанія. Радом. у. 2) Парникъ. Левиц. І. 3) Родъ спиртнаго напитка. ум. парничок. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка, калинівочка, вишнівка, парничок, тернівка. Мкр. Н. 34.  Словник української мови Грінченка