парнокопитий
ПАРНОКОПИ́ТИЙ, а, е.
1. Який має в копиті два однаково розвинених пальці (про ссавців).
До великої рогатої худоби належать корови й бики. Це – парнокопиті тварини з масивним тулубом (з навч. літ.).
2. у знач. ім. парнокопи́ті, тих, мн. Ряд травоїдних ссавців, що мають у копиті два однаково розвинених пальці.
Кабан належить до ряду парнокопитих (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)