партер
ПАРТЕ́Р, у, ч.
1. Нижній поверх звичайно театрального залу з місцями для глядачів.
Вона була завбого вбрана для передніх рядів партеру... (Леся Українка);
Зал вміщав шістсот глядачів тільки в партері (Іван Ле);
// збірн., перен. Глядачі, що займають такі місця.
Весь партер і ложі бенуара буквально затаїли подих (О. Довженко).
2. Відкрита частина парку, саду і т. ін., оздоблена газонами, квітниками, фонтанами тощо, звичайно розташована на плоскій місцевості.
Площу перед громадськими будинками, біля пам'ятника, в парку, на майдані, на якій розміщені квітники, газони, малі архітектурні форми, .. композиційно пов'язані в одне ціле, звуть партером (з наук. літ.).
3. Положення у спортивній боротьбі, при якому борець лежить на килимі або, стоячи на колінах, спирається на нього руками.
Перевести супротивника у партер.
Словник української мови (СУМ-20)