партнер
ПАРТНЕ́Р, а, ч.
Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри.
– Я опізнився в клуб. Мене там, певно, вже ждуть та лають мої партнери (І. Нечуй-Левицький);
В двері один по одному ввійшли четверо більярдистів – партнери (Іван Ле);
Перед початком гри треба з'ясувати, хто з партнерів грає білими, а хто чорними (з навч. літ.);
// Той, хто разом із ким-небудь бере участь у грі на сцені, танцях і т. ін.
Під час вистави Марків партнер палахнув ізгарячу в його [нього] з обрізу (С. Васильченко);
Скрипаль щось пиляє на скрипці, а його партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (П. Колесник);
Тоня .. літає у вальсі... Партнером її – молодий вчитель фізкультури (О. Гончар);
// Компаньйон, товариш у якій-небудь справі, у якому-небудь занятті.
В України хороша перспектива стати членом спільного ринку, надійним партнером в європейських справах (з газ.);
Рівноправний партнер;
Торговий партнер.
(1) Стратегі́чний партне́р.
Словник української мови (СУМ-20)