парубчак

ПАРУБЧА́К, а́, ч., розм.

Те саме, що па́рубок 1.

Золотницький сидить на лаві за столом .. Ясь стоїть перед ним – парубчак, по-шляхетському, пишніше за батька вбраний (Б. Грінченко);

До червоного, вигаптуваного ластовинням обличчя парубчака то приливала, то відливала гаряча юнацька кров (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. парубчак — парубча́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. парубчак — див. молодий; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. парубчак — -а, ч., розм. Те саме, що парубок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. парубчак — ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
5. парубчак — Парубча́к, -ка́; -чаки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. парубчак — ПАРУБЧА́К, а́, ч., розм. Те саме, що па́рубок 1. Золотницький сидить на лаві за столом.. Ясь стоїть перед ним — парубчак, по-шляхетському, пишніше за батька вбраний (Гр.  Словник української мови в 11 томах
7. парубчак — Парубчак, -ка м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.  Словник української мови Грінченка